Про «принцип шпагату» або розвиток в зоні дискомфорту

Приходить на консультацію бізнесмен. Довго не міг попасти, не співпадали графіки часу. Почала радити своїх колег, хто більше має часу на практику. Ні. Тільки до вас. Для мене – це показник професійності, для нього – показник характеру, наполегливості і настирливості. Без цього в бізнесі ніяк.

Запит. Криза середнього віку. Бізнес був один успішний, після криз прийшлося відмовитися і запустити інший. Фінансовий запас малий, це породжує тривогу, страх, що не впорається і не зможе утримувати сім‘ю. Другий момент – терпіти не може справу, котрою зараз займається.

Кажу: «Якраз другий момент породжує перший».

Але, бачу, що тривога більша, ніж має бути в таких випадках.

– У вас в житті було вже таке, що ви все втрачали і залишалися без нічого? У вас страх зафіксований, він не абстрактний.

– В дитинстві у нас згоріла хата, ми залишилися на вулиці без нічого. Це було страшно.

Причина тривоги зрозуміла. З цим ще будемо працювати.

– Кожна кризова ситуація дає можливість нового розвитку. Що з цією проблемою з вашим бізнесом ви можете почати робити такого, що завтра буде вести вас до успіху?

– Не знаю.

– Знаєте про «принцип шпагату»?

– Ні.

– Коли людина вчиться сідати на шпагат, вона робить це по чуть-чуть, щодня тренуючи і фіксуючи нові можливості м‘язів. Боляче, але терпимо. Так і в успішних людей. Вони роблять нелегкі, некомфортні речі по чуть-чуть, щоразу виходячи, а потім закріплюючи зону комфорту. І те, що вчора було неможливим, болючим і неприємним, сьогодні стає нормою і, навіть, задоволенням. А якщо цього не робити поступово, то життя робить «квантовий стрибок» і садить вас на шпагат одним махом. Не всі після цього піднімаються. Розвиток не відбувається в зоні комфорту людини, вона просто гарно існує в своєму мікрокліматі. Розвиток відбувається лише в зоні дискомфорту. Але, від вас залежить, будете ви це робити і контролювати самі чи ні.

– Мені треба або полюбити те, що я роблю, або продати цей бізнес і знайти те, що мені до душі буде.

– Думаю, так.

– А зі страхом, що робити?

– Зі страхами ще попрацюємо, все пройде.

– З вами добре. Не хочеться йти. Ви вирішуєте всі проблеми.

– Я не вирішую ваші проблеми. Ви самі це робите. Я показую вам їх під іншим кутом, а ви знаходите вирішення.