Про накопичення

Ви задумувалися колись скільки речей ви накопичуєте протягом життя? Мабуть, це помітно лише тоді, коли починається робитися капітальний ремонт або переїзд у інше житло. Тоді перебираються всі речі, коробочки, листівочки, статуеточки, сувенірчики і всякі-всякі «фіндіклюшечки» ( для дуже строгих критиків-редакторів, я не знаю чи існує таке слово, хай буде моїм авторським креативом на моїй сторінці. – прим.авт.))
У якийсь період життя я почала тяжіти до вишуканого мінімалізму. Це коли, ніби нічого й немає особливого, а тобі комфортно, бо все для життя є. Це розуміння прийшло пізніше, ближче до сорока.
Спочатку, я також любила шафки, полички, тумбочки. Вони постійно чимось заповнювалися, мені здавалося, що все-все дуже потрібно, тому прибивалися нові полички, робилися додаткові шафки, бо ще ось цю вазочку або ось цей канделябрчик потрібно обов‘язково купити і з ним буде гарно. І сувенірчики, котрі привозяться звідкись, все потрібно і гарно. Потім з‘явився фен-шуй. Це був новий тренд у пострадянському просторі, з‘явилися цілі фірми по наданню феншуйських послуг і той факт – є у вас гроші чи ні або як складається особисте життя – почало залежати від того у якому місці у вас висить дзеркало. Таке ніби портал в інший вимір – або витягує у вас все або притягує. Ажіотаж з феншуєм тоді набув великого масштабу, мама мені подарувала аж 5 книжок, щоб я розвивалася. Після прочитаних 5 томів, я запам‘ятала лише 2 речі: 1. Простір в квартирі має бути таким, щоб скрізь могла протікати енергія; 2. Вода. Вода – це також енергія і в домі має бути чиста циркуляція цієї енергії.
Я якось це все уявила, мені підійшло. З водою простіше. Спочатку купляла маленькі фонтанчики, вони медитативно дзюркочуть і постійна циркуляція свіжої води. Але, потім відмовилася, вони постійно ламалися. А поламана річ для мене гірше, ніж її відсутність. Бо, от оцю поламану енергію в домі я теж відчуваю. З акваріумом теж не склалося. Попадалися рибки-суїцидніки, вирішила, не ризикувати.
Але, у мене з‘явилися абсолютно прозорі вази і якщо у них квіти, то вода має бути постійно чистою. Дихається легше тоді.
А от простір квартири, щоб протікала енергія – це завжди складніше було. Позбутися коробок на шафах, під ліжками, в куточках і «однієї лижі на балконі»… Ну, якось так.
Коли переїхали в нову квартиру і вона була не зовсім готова, взяли з собою лише необхідне. Решту – по коробках і на дачу. І забули. Через рік находжу коробки і розумію, що ми без них прекрасно жили і так і плануємо.
Сьогодні зранку кладу цукровницю на поличку, а вона не поміщається?! Бо, виявляється, я вже купила ще чашечку, і ще, і ще… а до цього був простір там, я тепер скрізь бережу і залишаю простір.
А тепер уявіть, що ваше помешкання – це ви! А все, що ви накопичуєте – це емоціі (радість, піднесення, образи, злість, ненависть, страхи), психічні стани (стреси, депресії, фрустраціі), почуття, спогади, ілюзії, мрії тощо.
Всьому цьому має бути місце в вашому домі, але кожному своє і по розміру, і по-об‘єму, а щось таки потрібно викинути взагалі.
Бо, щоб помістилася нова чашка на полиці – якоїсь треба позбутися. Щоб не прибивати тисячу і одну полицю і тримати все в собі як цінний скарб. Легкість і енергія мають циркулювати, а щоб з‘явилося щось нове – для нього потрібне місце.

Море любить нас справжніх

На пляжі багато різних людей: різні національності, різні релігії, різні кольори шкіри. Наших жіночок видно відразу. Жіночок пострадянського простору: вони ніколи не плавають на повну. Вони бояться зіпсувати зачіску і чітко слідкують, щоб не попала вода на волосся. Середземноморська вода на лак «Прелесть» або «Нівея», то вже без різниці. Європейки пірнають, одягають дитячі ласти і ,навіть, маски. Мусульманки, до речі, в своїх щільних одежах теж пірнають. Біля своїх чоловіків і дітей, як ті специфічні русалки.
А ще ознака – якщо вся в золоті йде в море – точно наша або росіянка. Це вже діти тих тіточок. Вони то ніби й сучасні вже, але ще з тими стереотипами.

Є в готелі така стильняча молода жінка з сім‘єю, постійно з макіяжем і блондовим з рожевими кінчиками волоссям зачесаним назад. По типу ірокеза, але якось гарно так. Завжди однакова. Вона так йде на море і так йде з моря. З образу не виходить. Не розслабляється ні на мить.

Сьогодні до нас пляжі підбігає заплакана дівчина, вся в паніці, загубила обручку, дорогу з каменем (мабуть діамант)
і просить Влада в масці попірнати і пошукати. Ми з чоловіком дивимося на це по-філософськи, як в тому анекдоті: «Дякую, Боже, що взяв грошима!». А, Влад ще не зовсім філософ, а гарний добрий хлопчик, пішов шукати. Через деякий час до неї дійшло, що він же в окулярах взагалі-то, а тут пірнає без них ще й в масці. Не знаю, що він там бачив, але сам процес йому подобався. Вона бере маску в нього починає пірнати сама. Ми з чоловіком продумуємо всі версії її переляку і сходимося до думки, що приїхала відпочивати сама і тепер має сказати чоловікові, що втратила обручку. Помилилися. З Владом вони не впоралися, вона пішла за чоловіком. Пірнали з одною маскою втрьох: вона, Влад і чоловік. Треба сказати, що крім втраченої обручки на ній ще золоті сережки, цепочка з кулоном і ще один перстень на руці. Пара зовсім молода. Не витримав мій чоловік, пішов виясняти, де вона заходила в воду, де виходила, куди плавала. І тут вона каже: «Вот здесь я заходила и плыла, и оно ещё было, потому что я следила за ним!»
Уявляєте, Да?! Людина приїхала на Середземне море і замість того, щоб плюхнутися в його хвилі і насолодитися ним всім, вона чинно пливла і слідкувала за своїми прикрасами!!!
Але, я до чого веду. Не знайшли вони ту обручку. Вона сиділа теребила на пальці останній перстень, плакала, трималася за голову…

А я подумала: море – воно ж справжнє, його не обманеш, воно не любить фальшиві цінності. Морю потрібні справжні емоції. Вона не дала йому радість, воно викликало в неї сльози. Але справжні.
Мені здається, що треба про це пам‘ятати, коли йдеш до моря. Море любить нас справжніх.
Власне, як і життя…

#щоденні_нотатки_психолога #творити_свій_простір #innalukyanets

Як жінці пережити зраду? (відео)

Завжди актуальна тема про чоловічі зради і те, чому вони трапляються. Я, власне, не буду зупинятися саме на цьому питанні, бо зараз скрізь можна знайти інформацію про типажі чоловіків, які більше або менше схильні до зради. Мене більше турбує жінка і як вона має справитися з цією ситуацією, якщо вона трапляється у її житті. Будь-яка зрада – це криза у житті подружжя чи людей, котрі кохають одне одного. Це гострий сигнал про те, що щось йде не так. Продовжити читання “Як жінці пережити зраду? (відео)”